Purpose. The purpose of this paper is to investigate the anthropological and socio-philosophical dimensions of human existence of the older age group given the challenges of pandemic threats caused by COVID-19. To this end, it is planned to solve a number of tasks, among which one should distinguish the following: 1) to investigate the manifestations of age discrimination in the context of the social and labor areas of human existence; 2) to focus on the asymmetry of the behavior of society and the state relative to persons of the older age group in the field of healthcare in the context of a pandemic crisis; 3) to represent the anthropological features of changes in the socialization and activity of older people under the current conditions of globalization-pandemic challenges. Theoretical basis. Despite such a broad representation of the age-related issue in public relations, there are still no practical guarantees that would apply to discriminatory aspects of older age groups in various areas of their manifestation. The synergistic evolution of social reality requires substantive analysis of the issue under the current conditions for the transformation of social life, which is affected by globalization crises caused by the pandemic threats of COVID-19. Originality. The stereotypical assumptions underlying legal policy and established social relations are based solely on the application of chronological age. The novelty is in justifying an individual approach to the elderly through the personification of the personal characteristics of a person. The study of anthropological and socio-philosophical dimensions of the existence of a person of the older age group in the face of the challenges of pandemic threats caused by COVID-19 has made it possible to analyze the destructive nature of age discrimination in the context of the social and labor areas of human existence. As well as focus on the asymmetry of the behavior of society and the state in relation to these persons in the field of health care, and emphasize the anthropological features of changes in the socialization and human activity under the current conditions of globalization-pandemic challenges. Conclusions. External threats to human existence call for special attention to the implementation and protection of human rights, freedoms, individual freedoms, and identity. Pandemic threats have transformed all dimensions of human existence, especially for those groups of society that are less socially protected. The pandemic crisis has created additional grounds for discrimination against older people in various areas of human existence. Equalization of persons by age without personifying the personal characteristics of an individual is discrimination on an age basis, which violates the principles of democracy and humanism in the society, leads to stigmatization of the person, is the cause of the anthropological crisis of a person.
Purpose. The article is aimed to study the anthropological, socio-philosophical and philosophical-legal dimensions of the ontological sphere of human life within the discourse of restricting human rights during pandemic threats. To do this, one should solve a number of tasks, among which are the following: 1) to explore the anthropological and praxeological understanding of fear as a primary component of human existence in a pandemic, which prevents people from changing their lives for the better and healthier, having fun and happiness; 2) to put a focus on the habituation of fear as a two-dimensional (short-term and long-term) adaptation to risks and threats from pandemics; 3) to reflect the anthropological features of changes in human life experience under the influence of the COVID-19 pandemic in the discourse of human rights and public health measures. Theoretical basis. Today, international guiding principles on human rights response to global natural threats have been updated. However, there are still no specific legal recommendations (both at the international and national levels) concerning measures on human rights protection during outbreaks of various infectious diseases. However, the influence of unexpected global challenges (especially COVID-19 and not just that) causes a change in the anthropological component of society and the state, so it requires immediate comprehensive research. Originality. It was substantiated a systematic approach to the implementation of modern healthcare policy towards the recognition of human life as the highest value, increasing the level of psychological preparedness for pandemic challenges and approximation of statutory provisions of human rights protection to modern challenges and threats to the health of the individual, society and state. The study of anthropological, socio-philosophical and philosophical-legal dimensions of human existence in the discourse of pandemic threats made it possible to reveal the profound influence of fear on human life, social justice and, consequently, identify the moral and legal dependence of the development level of society and the state on the level of axiological and anthropological concept of human dignity. Conclusions. Based on the study of statistical reports, international analysis and the use of personal authorial methods, the following can be stated: the methods of combating the modern pandemic have directly affected everyone on national and international level. Their influence is significant because it changes the rules of coexistence and life of people in all spheres. However, the influence on the consciousness and other intentions of the individual has mostly temporally insignificant limits.
Purpose. Based on the comparative analysis of the European and post-Soviet countries, the purpose of the article is to study one of the manifestations of gender discrimination, namely the problem of gender equality in the sphere of labor. It involves the consistent solution to the following tasks: a) to emphasize the basic principles of gender international and legal policy; b) to reflect the praxeological dimension of providing the equal social and economic opportunities for men and women at current level; c) to emphasize the key criterion for ensuring the equality in socio-cultural sphere – equality in political life; d) to study the educational level of women and the possibility of self-realization in employment equal to men. Theoretical basis. The authors proceed from the standpoint that gender equality at the present stage has become a priority of legal policy and an important principle of the state (legal and democratic) of pro-European orientation. It is characterized in the legal plane, first of all, by the equality of the social roles of men and women, and the overcoming of the gender hierarchy of social ties, in which men are perceived as higher beings by their mental and physical abilities, and their activities are more significant and of priority in comparison with the activities of women. Originality. The authors have substantiated that in many economically developed countries the problem of providing a gender is still relevant, but most of the crisis problems in this area have found their legal regulation. The motivated position of the authors is that the level of education and professionalism of women cannot serve a reason for discrimination against women, which now exists in the economic and political sphere in the post-Soviet space. Conclusions. Gender stereotypes remain the priority in woman's keeping family household, which creates significant inequalities of women and men at the labor market. Specialized regulatory acts in the field of gender declare the equality of men and women, while labor law defines a number of norms and guarantees that complicate the employment of women. In order to improve the situation we propose to implement a number of measures, such as, creation and financial support of the programs at the state level for supporting maternity, family and childhood; examination of all normative acts and concerning the issue of gender asymmetry, and especially the norms of labor law; introduction of state monitoring of employment and income of persons as to the complying with the principle of gender equality; introduction of quotas for women's participation in political activities, in the work of the government and parliament, etc.
Purpose. Based on the comparative analysis of the European and post-Soviet countries, the purpose of the article is to study one of the manifestations of gender discrimination, namely the problem of gender equality in the sphere of labor. It involves the consistent solution to the following tasks: a) to emphasize the basic principles of gender international and legal policy; b) to reflect the praxeological dimension of providing the equal social and economic opportunities for men and women at current level; c) to emphasize the key criterion for ensuring the equality in socio-cultural sphere – equality in political life; d) to study the educational level of women and the possibility of self-realization in employment equal to men. Theoretical basis. The authors proceed from the standpoint that gender equality at the present stage has become a priority of legal policy and an important principle of the state (legal and democratic) of pro-European orientation. It is characterized in the legal plane, first of all, by the equality of the social roles of men and women, and the overcoming of the gender hierarchy of social ties, in which men are perceived as higher beings by their mental and physical abilities, and their activities are more significant and of priority in comparison with the activities of women. Originality. The authors have substantiated that in many economically developed countries the problem of providing a gender is still relevant, but most of the crisis problems in this area have found their legal regulation. The motivated position of the authors is that the level of education and professionalism of women cannot serve a reason for discrimination against women, which now exists in the economic and political sphere in the post-Soviet space. Conclusions. Gender stereotypes remain the priority in woman's keeping family household, which creates significant inequalities of women and men at the labor market. Specialized regulatory acts in the field of gender declare the equality of men and women, while labor law defines a number of norms and guarantees that complicate the employment of women. In order to improve the situation we propose to implement a number of measures, such as, creation and financial support of the programs at the state level for supporting maternity, family and childhood; examination of all normative acts and concerning the issue of gender asymmetry, and especially the norms of labor law; introduction of state monitoring of employment and income of persons as to the complying with the principle of gender equality; introduction of quotas for women's participation in political activities, in the work of the government and parliament, etc. ; Цель. Целью предлагаемой статьи является исследование на основе компаративистского анализа законодательства стран европейского и постсоветского пространства одного из проявлений гендерной дискриминации, а именно: гендерного неравенства в сфере труда. Поставленная цель предусматривает разрешение следующих задач: а) акцентировать, какими именно фундаментальными нормами регламентируется гендерная международно-правовая политика; б) осветить праксиологический аспект обеспечения равных социально-экономических возможностей для мужчин и женщин на современном уровне; в) акцентировать на ключевом критерии обеспечения равенства в социокультурной сфере – равенстве в политической жизни; г)изучить образовательный уровень женщин и возможности равной с мужчинами самореализации в сфере занятости. Теоретический базис. Авторы исходят из того, что гендерное равенство на современном этапе стало приоритетом правовой политики и весомым принципом правового, демократического государства проевропейской ориентации. Эта политика в правовой плоскости характеризуется прежде всего равенством социальных ролей мужчин и женщин, преодолением гендерной иерархичности социальных связей, в которых мужчины заведомо воспринимаются как высшие по интеллектуальным и физическим способностям существа, их деятельность является наиболее значимой и приоритетной по сравнению с деятельностью женщин. Научная новизна. Авторами обосновывается, что во многих экономически развитых странах проблема обеспечения ґендера хотя и остается актуальной, однако большая часть кризисных проблем в данном направлении нашли свое правовое регулирование. Мотивированная позиция авторов состоит в том, что уровень образованности, профессионализма женщин не может служить причиной их дискриминации, характерной для экономической и политической сфер на постсоветском пространстве. Выводы. Гендерные стереотипы оставляют приоритет женщин в ведении семейного и бытового домохозяйства, что порождает значительное неравенство женщин и мужчин на рынке труда. Специализированные нормативные акты в сфере ґендера декларируют равенство полов, при этом трудовое законодательство содержит ряд норм и гарантий, усложняющих трудоустройство женщин. Для улучшения ситуации предлагается предпринять ряд мер, в числе которых создание и материальное обеспечение на государственном уровне программ по поддержке материнства, семьи и детства; экспертиза всех нормативных и подзаконных актов в вопросе гендерной асимметрии, особенно норм трудового права; государственный мониторинг состояния трудоустройства и оплаты труда лиц в отношении соблюдения принципа гендерного равенства; введение квот на участие женщин в политической деятельности, в работе правительства и парламента и т.д. ; Мета. Метою статті є дослідження на основі компаративістського аналізу законодавства країн європейського та пострадянського простору одного з проявів ґендерної дискримінації, а саме: ґендерної нерівності у сфері праці. Це передбачає послідовне розв'язання таких задач: а) акцентувати, якими саме засадничими нормами регламентується ґендерна міжнародно-правова політика; б) відобразити праксеологічний вимір забезпечення рівних соціально-економічних можливостей для чоловіків та жінок на сучасному рівні; в) наголосити на ключовому критерії забезпечення рівності в соціокультурній сфері – рівності в політичному житті; г) вивчити освітній рівень жінок та можливість рівної з чоловіками самореалізації у сфері зайнятості. Теоретичний базис. Автори виходять із позиції, що ґендерна рівність на сучасному етапі стала пріоритетом правової політики і вагомим принципом (правової, демократичної) держави проєвропейської орієнтації. Ця політика у правовій площині характеризується передусім рівністю соціальних ролей чоловіків і жінок, подоланням ґендерної ієрархічності соціальних зв'язків, у яких чоловіки зазнаки сприймаються як вищі за розумовими та фізичними здібностями істоти, їхня діяльність є найбільш значущою та пріоритетною порівняно з діяльністю жінок. Наукова новизна. Авторами обґрунтовано, що у багатьох економічно розвинутих країнах проблема забезпечення ґендера хоча й залишається актуальною, однак більшість кризових проблем у цьому напрямі знайшли своє правове регулювання. Мотивованою позицією авторів є те, що рівень освіченості, фаховості жінок не може слугувати причиною для дискримінації жінок, що нині існує в економічній та політичній сфері на пострадянському просторі. Висновки. Ґендерні стереотипи залишають пріоритет жінки у веденні сімейного та побутового домогосподарства, що створює значну нерівність жінок і чоловіків на ринку праці. Спеціалізовані нормативні акти у сфері ґендера декларують рівність статей, при цьому трудове законодавство визначає ряд норм та гарантій, які ускладнюють працевлаштування жінок. Для покращення ситуації пропонується втілити низку заходів, у числі яких: створення та матеріальне забезпечення на державному рівні програм щодо підтримки материнства, сім'ї та дитинства; експертиза всіх нормативних та підзаконних актів щодо питання ґендерної асиметрії, особливо норм трудового права; запровадження державного моніторингу стану працевлаштування та оплати праці осіб щодо дотримання принципу ґендерної рівності; уведення квот на участь жінок у політичній діяльності, у роботі уряду та парламенту тощо.
Purpose. Based on the comparative analysis of the European and post-Soviet countries, the purpose of the article is to study one of the manifestations of gender discrimination, namely the problem of gender equality in the sphere of labor. It involves the consistent solution to the following tasks: a) to emphasize the basic principles of gender international and legal policy; b) to reflect the praxeological dimension of providing the equal social and economic opportunities for men and women at current level; c) to emphasize the key criterion for ensuring the equality in socio-cultural sphere – equality in political life; d) to study the educational level of women and the possibility of self-realization in employment equal to men. Theoretical basis. The authors proceed from the standpoint that gender equality at the present stage has become a priority of legal policy and an important principle of the state (legal and democratic) of pro-European orientation. It is characterized in the legal plane, first of all, by the equality of the social roles of men and women, and the overcoming of the gender hierarchy of social ties, in which men are perceived as higher beings by their mental and physical abilities, and their activities are more significant and of priority in comparison with the activities of women. Originality. The authors have substantiated that in many economically developed countries the problem of providing a gender is still relevant, but most of the crisis problems in this area have found their legal regulation. The motivated position of the authors is that the level of education and professionalism of women cannot serve a reason for discrimination against women, which now exists in the economic and political sphere in the post-Soviet space. Conclusions. Gender stereotypes remain the priority in woman's keeping family household, which creates significant inequalities of women and men at the labor market. Specialized regulatory acts in the field of gender declare the equality of men and women, while labor law defines a number of norms and guarantees that complicate the employment of women. In order to improve the situation we propose to implement a number of measures, such as, creation and financial support of the programs at the state level for supporting maternity, family and childhood; examination of all normative acts and concerning the issue of gender asymmetry, and especially the norms of labor law; introduction of state monitoring of employment and income of persons as to the complying with the principle of gender equality; introduction of quotas for women's participation in political activities, in the work of the government and parliament, etc. ; Цель. Целью предлагаемой статьи является исследование на основе компаративистского анализа законодательства стран европейского и постсоветского пространства одного из проявлений гендерной дискриминации, а именно: гендерного неравенства в сфере труда. Поставленная цель предусматривает разрешение следующих задач: а) акцентировать, какими именно фундаментальными нормами регламентируется гендерная международно-правовая политика; б) осветить праксиологический аспект обеспечения равных социально-экономических возможностей для мужчин и женщин на современном уровне; в) акцентировать на ключевом критерии обеспечения равенства в социокультурной сфере – равенстве в политической жизни; г)изучить образовательный уровень женщин и возможности равной с мужчинами самореализации в сфере занятости. Теоретический базис. Авторы исходят из того, что гендерное равенство на современном этапе стало приоритетом правовой политики и весомым принципом правового, демократического государства проевропейской ориентации. Эта политика в правовой плоскости характеризуется прежде всего равенством социальных ролей мужчин и женщин, преодолением гендерной иерархичности социальных связей, в которых мужчины заведомо воспринимаются как высшие по интеллектуальным и физическим способностям существа, их деятельность является наиболее значимой и приоритетной по сравнению с деятельностью женщин. Научная новизна. Авторами обосновывается, что во многих экономически развитых странах проблема обеспечения ґендера хотя и остается актуальной, однако большая часть кризисных проблем в данном направлении нашли свое правовое регулирование. Мотивированная позиция авторов состоит в том, что уровень образованности, профессионализма женщин не может служить причиной их дискриминации, характерной для экономической и политической сфер на постсоветском пространстве. Выводы. Гендерные стереотипы оставляют приоритет женщин в ведении семейного и бытового домохозяйства, что порождает значительное неравенство женщин и мужчин на рынке труда. Специализированные нормативные акты в сфере ґендера декларируют равенство полов, при этом трудовое законодательство содержит ряд норм и гарантий, усложняющих трудоустройство женщин. Для улучшения ситуации предлагается предпринять ряд мер, в числе которых создание и материальное обеспечение на государственном уровне программ по поддержке материнства, семьи и детства; экспертиза всех нормативных и подзаконных актов в вопросе гендерной асимметрии, особенно норм трудового права; государственный мониторинг состояния трудоустройства и оплаты труда лиц в отношении соблюдения принципа гендерного равенства; введение квот на участие женщин в политической деятельности, в работе правительства и парламента и т.д. ; Мета. Метою статті є дослідження на основі компаративістського аналізу законодавства країн європейського та пострадянського простору одного з проявів ґендерної дискримінації, а саме: ґендерної нерівності у сфері праці. Це передбачає послідовне розв'язання таких задач: а) акцентувати, якими саме засадничими нормами регламентується ґендерна міжнародно-правова політика; б) відобразити праксеологічний вимір забезпечення рівних соціально-економічних можливостей для чоловіків та жінок на сучасному рівні; в) наголосити на ключовому критерії забезпечення рівності в соціокультурній сфері – рівності в політичному житті; г) вивчити освітній рівень жінок та можливість рівної з чоловіками самореалізації у сфері зайнятості. Теоретичний базис. Автори виходять із позиції, що ґендерна рівність на сучасному етапі стала пріоритетом правової політики і вагомим принципом (правової, демократичної) держави проєвропейської орієнтації. Ця політика у правовій площині характеризується передусім рівністю соціальних ролей чоловіків і жінок, подоланням ґендерної ієрархічності соціальних зв'язків, у яких чоловіки зазнаки сприймаються як вищі за розумовими та фізичними здібностями істоти, їхня діяльність є найбільш значущою та пріоритетною порівняно з діяльністю жінок. Наукова новизна. Авторами обґрунтовано, що у багатьох економічно розвинутих країнах проблема забезпечення ґендера хоча й залишається актуальною, однак більшість кризових проблем у цьому напрямі знайшли своє правове регулювання. Мотивованою позицією авторів є те, що рівень освіченості, фаховості жінок не може слугувати причиною для дискримінації жінок, що нині існує в економічній та політичній сфері на пострадянському просторі. Висновки. Ґендерні стереотипи залишають пріоритет жінки у веденні сімейного та побутового домогосподарства, що створює значну нерівність жінок і чоловіків на ринку праці. Спеціалізовані нормативні акти у сфері ґендера декларують рівність статей, при цьому трудове законодавство визначає ряд норм та гарантій, які ускладнюють працевлаштування жінок. Для покращення ситуації пропонується втілити низку заходів, у числі яких: створення та матеріальне забезпечення на державному рівні програм щодо підтримки материнства, сім'ї та дитинства; експертиза всіх нормативних та підзаконних актів щодо питання ґендерної асиметрії, особливо норм трудового права; запровадження державного моніторингу стану працевлаштування та оплати праці осіб щодо дотримання принципу ґендерної рівності; уведення квот на участь жінок у політичній діяльності, у роботі уряду та парламенту тощо.
